Салон "Український сувенір" в місті Полтава

   Обереги й підсвічники, чорна димляна кераміка, кавові сервізи, опішнянська декоративна кераміка, гончарний мальований посуд: баклаги, глечики, макітри, миски, горщики для квітів, куманці, барильця.

Вишиті товари: чоловічі сорочки, блузи, сукні, вироби для дітей рушники, скатерті, покривала, серветки, жіночі та дитячі блузи, купони чоловічих і жіночих сорочок, занавіски, художній розпис по дереву, інкрустації по дереву, дитячі іграшки ліпний посуд, точені з дерева та розписні вази, салатниці, кухлі, набори для сипких продуктів, розписні тарілки, металеві таці, фарфорові сервізи, фаянсові плитки, картини професійних художників та аматорів. Всього кілька тисяч найменувань представлено в салоні "Український сувенір" в місті Полтава. Це майже цілковито народні промисли України, але безумовно найбільш повно представлені майстри полтавського регіону.

   Петриківський художній розпис завдячує творчості кількох поколінь талановитих майстрів. Уже у ХІХ ст. селяни Петриківки та околиць розмальовували пишними квітами хати, побутові речі: саки, скрині, дерев`яний посуд тощо. Традиційні композиції з квіткових мотивів (гілка, букет, вінок, стрічка) в різних поворотах і площинах відзначаються барвистістю колориту, іноді з несподіваною грою переходів від червоного через зелений до жовтого тощо.

   Вишивка — один з найпопулярніших і найпоширеніших видів українського народного мистецтва. Кольорова гама, мотиви і ритми орнаментики розкривають лагідну вдачу національного характеру, розповідають про славну історію і чарівну природу нашого краю. Створені народною фантазією квіти, рослини, птахи засвідчують одвічне прагнення українців до миру, добра й милосердя. Прекрасні вироби, вишиті золотими руками чудових майстрів Полтавщини Олександри Великодної, Марії Григоряк, Лідії Гаркуші, Галини Зиріної, Григорія Гриня, Лідії Теряник, Ольги Закорки, широко відомі не тільки на Україні, а й у Канаді і Великобританії, Польщі і Японії, Бельгії, Франції, Угорщині та інших країнах. Ці майстри є золотим фондом художніх надбань, на традиціях яких працюють майстрині товариства з обмеженою відповідальністю "Леся Українка".

Великим попитом користуються жіночі, дитячі і чоловічі сорочки, блузки, сукні, рушники, скатерті і серветки, постільна білизна, прикрашені ручною і машинною вишивкою. Творчий колектив фабрики не тільки ретельно зберігає вікові традиції полтавської вишивки, старовинні техніки, а й плідно працює над колекцією моделей та взірців, співзвучних сьогоденню. У виробах використовуються виключно натуральні матеріали - льон та бавовна.

   Полтавщина - давній центр гончарного промислу. Керамічні майстерні, засновані Полтавським губернським земством, діяли вже з кінця ХІХ ст. Вони збували свою продукцію на місцевих ринках і в сусідніх губерніях. У 1929 р. за ініціативою кустарів-одинаків Опішні та навколишніх сіл загальною кількістю близько 200 чоловік створюється кооперативно-промислова артіль “Художній керамік”. У 1960 р. ця артіль реорганізується у завод з цією ж назвою. Тепер він – найбільше підприємство України по виготовленню художньої майоліки. Асортимент становлять три основні групи виробів. Найбільшу питому вагу має гончарний мальований посуд: баклаги, глечики, макітри, миски, горщики для квітів, куманці, барильця. Посуд виготовляється на гончарному крузі та розписується ангобами, переважно рослинним орнаментом, технікою ріжкування та флендрування. Теплий колорит створюється коричневими, червоними та вохристими барвами. Друга група виробів – ліпний посуд скульптурного характеру анімалістичної тематики. Основна форма виготовляється на гончарному крузі, пластично проробляється та з`єднується з окремими деталями. Завдяки оригінальній художній виразності опішнянські вироби користуються попитом в Україні та за кордоном. Третя група виробів – дрібна керамічна пластика: різноманітні анімалістичні іграшки за традиційними народними зразками.